ЗМІСТ 1. Загальні аспекти методів біохімічного очищення газів. 2. .Технології та апарати біохімічного очищення газів. 3.Фізико – хімічні властивості аміаку 4.Запропонована технологічна схема очищення викидів аміаку біологічним методом 5.Опис схеми 6.Заходи по зниженню ступеню шкідливого впливу на навколишнє середовище. 7.Висновок 8.Література кам'яного вугілля. У кам'яному вугіллі, як уже говорилося, міститься від 1 до 2,5% азоту. При коксуванні вугілля більша частина цього азоту виділяється у вигляді аміаку. Його видаляють, з коксового газу пропусканням газу через воду. При цьому аміак розчиняється і утворює так звану аміачну воду. Цю воду нейтралізують сульфатною кислотою і одержують сульфат амонію, що використовується як азртне добриво. До кінця минулого століття цей спосіб був єдиним промисловим способом добування аміаку. Лише в 20-х роках, нашого століття, коли поширився синтетичний спосіб, він втратив своє значення. Амоніак — один з найважливіших продуктів сучасної хімічної промисловості. Головною галуззю його застосування є виробництво нітратної кислоти і азотних добрив. Крім того, аміак використовують для виробництва багатьох інших хімічних продуктів. Останнім часом зріджений аміак і водний розчин аміаку стали широко застосовувати безпосередньо як азотне добриво. В природі аміак утворюється при гнитті азотовмісних органічних речовин. Найдавнішим способом одержання аміаку є виділення його з відхідних газів при коксуванні кам'яного вугілля. Тепер у промисловості аміак одержують синтезом з азоту і водню при і0 300-500° і тиску 250—1000 ат при наявності каталізаторів: N2 + 3H2 = 2NH3 + + 22 ккал. Сучасні реактори-колони дають до 200 т аміаку за добу. Його використовують у виробництві азотної кислоти, азотних добрив, соди і вибухових речовин, в холодильних машинах, для азотування стальних виробів. Розчин аміаку у воді вживають у медицині. Він є отруйний. ГДКм.р. = 0,2мг/м3 ГДКс.д. = 0,04 мг/м3 ГДКр.з. = 20 мг/м3 4.Запропонована технологічна схема очищення викидів аміаку біологічним методом
5. Опис схеми. З технологічного процесу ТП за допомогою аспіраційної парасольки АП і вентилятора В поступає забруднений аміаком газ у нижню частину біофільтра 1. У верхню частину біофільтира за допомогою насоса Н з ємності Є подається вода з живильними речовинами, яка зрошується і відбувається взаємодія між мікроорганізмами і аміаком. В результаті взаємодії утворюється шлам, який вивантажують з відстійника В, а освітлена вода подається в ємність Є. З верху біофільтра за допомогою вентилятора В2 через комен К очищене повітря викидається в атмосферу. Даний біофільтр застосовується для очищення викидів газу які містять аміак. Ступінь очищення газу становить 95-98%. Гідравлічний опір біофільтра становить 250-2000Па. Середній час контакту 10-25с. Продуктивність біофільтра = 240м3/год, об’єм шлаку = 3м3, а висота шару 3,5м. 6.Заходи по зниженню ступеню шкідливого впливу на навколишнє середовище У відповідності із класифікацією раціональне розміщення та локалізація джерел забруднення відноситься до організаційно-технічних методів захисту навколишнього природного середовища. При розміщенні нових та реконструкції діючих підприємств, споруд та інших проектів необхідно забезпечувати дотримання нормативів шкідливих впливів на атмосферне повітря, а при плануванні розміщення та розвитку міст та інших населених пунктів повинні враховуватися стан, прогноз зміни та заподіяння по охороні атмосферного повітря від шкідливих впливів. При розробці технічних заходів по попередженню та зменшенню забруднення промисловими викидами необхідно приймати до уваги фон забруднення, який створюють сусідні підприємства, природо-кліматичні та атмосферні умови, рельєф місцевості та умови провітрювання. Степінь забруднення повітря біля земної поверхні викидами промислових підприємств обумовлюється не лише кількістю шкідливих речовин, котрі викидаються, але й їхнього розподіленням в просторі та часі, а також параметрами вихо...